У світі багато екстремальних місць, але архіпелаг Шпіцберген (Свальбард) ‒ це територія, де географія кидає виклик здоровому глузду. Це найпівнічніша точка планети, де живуть звичайні люди, і тут діють правила, які здаються фантастикою.
Саме тут, глибоко в товщі вічної мерзлоти, розташоване Всесвітнє сховище насіння. Саме сховище нагадує бункер (архітектуру якого розробив Пітер В. Содерман з компанії Barlindhaug Consult), з зовнішньої сторони якого є вхід, який виступає в горі. Вузький прохід веде до тунелю, який розташований глибоко в вічній мерзлоті і підходить до трьох підземних камер для зберігання насіння. Насіння розміщене в сховищах, вирубаних прямо в камені, на глибині 120 метрів. Їх зберігають у сухості, при температурі -18С. Знаходиться сховище неподалік від норвезького міста Лонг’їр. Всього в 1 кілометрі на північ від Сховища знаходиться Свальбард – основний аеропорт Шпіцбергена. До Північного Полюса планети звідси близько 1300 км.
Бетонний бункер сховища здатний витримати ядерний вибух або падіння астероїда. У ньому зберігаються дублікати насіння всіх сільськогосподарських культур світу. Якщо на планеті станеться глобальна катастрофа, Шпіцберген стане «кнопкою перезавантаження» для людської цивілізації. Запаси сховища складаються з більш ніж 5000 видів рослин і величезної кількість різновидів кожного з них (наприклад, 40 000 видів бобів, 156 000 видів пшениці).
У головному місті архіпелагу, Лонг’їрі, офіційно заборонено вмирати. Це не жарт і не релігійна заборона. Справа в географії: через вічну мерзлоту тіла в землі не розкладаються, а зберігаються в ідеальному стані. Це приваблює білих ведмедів і може стати джерелом стародавніх вірусів. Тому людей, які критично захворіли, терміново відправляють літаком на материк.
Шпіцберген ‒ одне з небагатьох місць, де людина офіційно перебуває в гостях у природи. Популяція білих ведмедів тут перевищує кількість населення. Тому кожен, хто виходить за межі населеного пункту, зобов’язаний мати при собі зброю для самозахисту. Навіть студенти місцевого університету на першому занятті вчаться не географії, а стрільбі.
Географічно архіпелаг належить Норвегії, але згідно з договором 1920 року, громадяни всіх країн-підписантів (зокрема й України) мають право жити та працювати тут без віз. Це робить Шпіцберген унікальним «інтернаціональним хабом» посеред Льодовитого океану.
Шпіцберген ‒ це жива лабораторія. Тут можна побачити, як змінюється клімат у реальному часі: льодовики тануть швидше, ніж будь-де на планеті. Це місце, де людина змушена повністю підлаштовувати свій побут під суворі закони Арктики.